Приватні клініки та медичні центри Чусового

Реабілітацію наркозалежних умовно можна розділити на два етапи: медична реабілітація та соціально – психологічна.

На етапі медичної реабілітації купірується абстинентний синдром, знімається ломка, проводять детоксикацію організму. Цей етап може тривати від декількох днів до декількох місяців, і в цей час людина повинна перебувати під наглядом лікаря-нарколога і, в деяких випадках, психіатра. Тому бажано, щоб ця частина реабілітації відбувалася в стаціонарі.

Далі настає етап соціально-психологічної реабілітації. Слід розуміти, що цей етап довгий і дуже складний. Для повноцінної реабілітації потрібно не менше 12-18 місяців. Звичайно, бувають винятки, але вони лише підтверджують правило. Тому при виборі реабілітаційного центру, слід розуміти, що поєднати ці два етапи в одному місці практично неможливо. На те є багато причин. І одна з них полягає в принципово різному поясненні причин виникнення наркоманії і принципово різною оцінкою самого цього явища: медики вважають наркоманію хворобою, а психологи і педагоги говорять про спотвореному розумінні норми, яке призводить до конфліктів, соціальної ізоляції і, як наслідок, до наркоманскому способу життя (агресивна поведінка, небажання навчатися і працювати, брехня, злодійство, кримінальне співтовариство і т. д.) А, як відомо, для того, щоб викорінити проблему слід прибрати її причини. І від того, що ми вважаємо причиною, будуть залежати і методи, якими ми з цією причиною будемо боротися.

Якщо ми заявляємо про наркоманію як про хвороби, то і боротися з нею слід медичними засобами. І, безумовно, при деяких психічних захворюваннях людина знаходить полегшення в наркотиках і алкоголі, і тоді в основі його залежності лежить хвороба, яка потребує постійного медичного контролю. Але, на мій погляд, в більшості випадків такий підхід знімає з людини будь-яку відповідальність за своє життя і перекладає її (відповідальність) на плечі сім‘ї та медиків. І в цьому місці порочне коло наркозалежності замикається. Якщо ж ми говоримо про наркоманію як про «хвороби безнормия (аномії)», як про соціальної хвороби суспільства, як про «онкології» душі людини, то і засоби реабілітації необхідні психолого-педагогічні.